ПЕРЕСТУПЕНЬ БІЛИЙ (лат. Bryonia alba L., грец. bryein — рости, лат. albus — білий, рос. переступень белый, бриония белая, англ. white bryony) — рослина родини гарбузових — Cucurbitaceae. Інші назви П.б.: нечіпай-зілля, перелаз, переступ, переступінь чорноягідний. Рід включає 10 видів, розповсюджених на півдні Європи, Кавказі, у Середній Азії, Північній Африці. У країнах СНД — 5 видів. Зустрічається як дикоросла рослина серед чагарників, росте у ярах, на лісових галявинах майже по всій лісостеповій та лісовій зоні України. Використовують у декоративному садівництві для вертикального озеленення стін та парканів. Багаторічна однодомна трав’яниста ліана. Корінь потовщений, м’ясистий, ріпоподібний, 3–6 см завт. та 50–70 см завд., поверхня білувато-жовта, на зрізі з білим молочним соком. Стебла тонкі, виткі, 2–4 м (до 10 м) завд. з простими вусиками, розташованими у пазухах простих листків. Листки чергові, черешкові, пластинка яйцеподібної форми, п’яти-, семилопатева, край великозубчастий. Чоловічі квітки дрібні, до 5 мм, правильні, мають віночок, коротший за чашечку, жовто-зелені, зібрані по 5–7 у китецеподібні суцвіття на довгих квітконосах (5–10 см) у верхній частині стебла. Чашечка п’ятизубчаста, до 2 см завд. Жіночі квітки мають віночок та чашечку однакової довжини, зібрані у щиткоподібне суцвіття на коротших квітконосах нижче по стеблу в пазухах листків. Віночок зрослопелюстковий, з п’ятироздільним відгином, білувато-жовтий. Уся рослина опушена короткими шорсткими волосками. Плід — округла, спочатку зелена, а при дозріванні чорна ягода діаметром 7–10 мм з 4–6 яйцеподібними сплющеними насінинами. Цвіте у червні–липні, плоди достигають у липні–серпні. Заготовляють свіжі корені від 2–3-літніх рослин. Свіжі корені можна зберігати всю зиму як овочі. Сушать корені, розрізавши на кружечки та підвісивши на протязі або розклавши тонким шаром на горищах чи в сушарках при температурі 50–60 °С. Вихід сухої сировини становить до 15%. Сировина отруйна! Корені П.б. містять крохмаль, воски, вищі триоксиоктадекадієнові та інші жирні кислоти: олеїнову, пальмітинову, пальмітолеїнову, стеаринову, лінолеву, ліноленову та їх метилові ефіри, бріонолову кислоту; ліпіди (1,2-діацил-3-моноглюкопірано-sn-гліцерини, 1,3 біс-(3-sn-фосфатидил)-гліцерини, 3-sn-фосфатидил-етаноламіни, 3-sn-фосфатидилхоліни, ефірну олію 0,34%, смолу бріорезин, кумарини, тетрациклічні тритерпенові сапоніни похідні бріогеніну (С30Н46О6) — бріонін, бріонідин, бріонол, бріозид, бреїн; флавоноїди С, глікозиди апігеніну, азотвмісні сполуки — холін, пептиди, алкалоїд бріоніцин; фітостерини (α-спіностерин, стигмастерин), фенолкарбонові кислоти, таніди. Листя містить ефірну олію, аскорбінову кислоту, токоферол. Каротиноїди виявлено в листі та квітках. Насіння містить до 25% висихаючої жирної олії (йодне число — 129–136), сапоніни, алкалоїди.
Свіжі, зібрані до цвітіння корені Bryoniae albae radix recens використовують у гомеопатії у вигляді настоянки, що входить до складу деяких препаратів для лікування ревматоїдного артриту. Гомеопатичні ЛП П.б. мають протизапальну та знеболювальну дію при артриті, тендовагініті, бурситі, невриті, невралгії, ішіасі, бронхіті, бронхопневмонії, крупозній пневмонії, плевритах, при міокардіодистрофіях, асциті, гепатиті. У нар. медицині надземна частина та корені використовують як зовнішній та внутрішній препарат при лікуванні пухлин різної етіології, захворювань ШКТ, має кровоспинну, ранозагоювальну, антигельмінтну, протималярійну та знеболювальну дію при ревматизмі, подагрі, поліартриті.
Ботанико-фармакогностический словарь / К.Ф. Блинова, Н.А. Борисова, Г.Б. Гортинский и др. — М., 1990; Дикорастущие полезные растения России / Отв. ред. А.Л. Буданцев, Е.Е. Лесиовская. — СПб., 2001; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. І — Семейства Lycopodiaceae-Ephedraceae, Ч. ІІ — Дополнение к 1–7-му томам. — СПб., 1996; Флора СССР / Под ред. В.Л. Комарова. — М.–Л., 1949. — Т. 5; Шавель І. Цілющі рослини України. — Львів, 2012.